"Ми в цьому житті тільки гості"
"Люди"
"Я роками"
"Художник"
"Пустеля Мрій"
"Я сам себе вбивав щоразу"
"Досить"
"Сотню разів"
"Ти можеш все на цьому світі"
"Душа у вогні, та на простори гнати"
"Мене несе течія"
"Завтра може не настати"
"Бувають хвилини спокою порожнього"
"Стоїть галера моя"
"Бувай журба моя"
"Остання Людина нв Землі"
"Художник"
Я вкотре малював картину,
Палітру дивну я обрав.
Змішав, як міг, усе на половину —
І тільки так на полотні писав.
І рухи пензля в той момент
У мене викликав цей подив.
Неначе диригент —
Затамував я подих свій.

На полотні моїм, ця ніч стає яскравою.
І темні кольори, я відкинув якомога далі.
Давайте сюди фіолет, салатовий та білий.
Ця ніч моя, без темних почуттів..

Яке похмуре місто, а з ним похмурі люди..
Додам краски у їхньому житті!
Візьму я синій колір, та жовтий відтінок.
Ніяких темних, чорних кольорів!

І ось на полотні, нічна пора у місті.
Салатові дахи, і небо фіолетове.
Білі зірки, що падають як сніг.
І місто синій колір, має навкруги.
Цей колір означає повагу та довіру.
Яка нехай, панує навкруги!

І люди ці, які похмурі були.
Тепер вже золоті!
У них живе, це сонце всередині!
Я не дозволю більше, темні кольори!

© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів "Поезія Життя"».
"Пустеля Мрій"
Коментарі