"Ми в цьому житті тільки гості"
"Люди"
"Я роками"
"Художник"
"Пустеля Мрій"
"Я сам себе вбивав щоразу"
"Досить"
"Сотню разів"
"Ти можеш все на цьому світі"
"Душа у вогні, та на простори гнати"
"Мене несе течія"
"Завтра може не настати"
"Бувають хвилини спокою порожнього"
"Стоїть галера моя"
"Бувай журба моя"
"Остання Людина нв Землі"
"Завтра може не настати"
Завтра може не настати.
Завтра може не прийти..
У безкінечних запитаннях, відповідь і не знайти..
Ми руйнуємо себе, доріканнями своїми!
І коли прийде момент, що ми станемо щасливими?
Вчора ми із друзями сиділи, пили, їли, гомоніли..
А вже завтра за столом, не почути вже розмов..
Крик душі вже став привичним.
Сміх та радість вже незвична..
Як цю посмішку знайти, у часи такі складні?
І коли всі зрозуміють, війни, біль, образи всюди..
Це хвороби цього людства!
© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів "Поезія Життя"».
"Бувають хвилини спокою порожнього"
Коментарі