"Ми в цьому житті тільки гості"
"Люди"
"Я роками"
"Художник"
"Пустеля Мрій"
"Я сам себе вбивав щоразу"
"Досить"
"Сотню разів"
"Ти можеш все на цьому світі"
"Душа у вогні, та на простори гнати"
"Мене несе течія"
"Завтра може не настати"
"Бувають хвилини спокою порожнього"
"Стоїть галера моя"
"Бувай журба моя"
"Остання Людина нв Землі"
"Я сам себе вбивав щоразу"
Я сам себе вбивав щоразу.
Ці спотикання навкруги..
І дорікав себе ночами, що це, та інше не зробив..
Цінити став прості я речі:
Домівку, сад, щирих людей.
І вітер сильний зупинився, вже не забракне цих ідей.
Я сам себе картав за дурість..
За те що я сказав, і що зробив.
Просив у Бога мудрість..
Та він чомусь, на це забив..
І правильно зробив!
Дурним на світі легше жити, а всі розумні вже в землі..
Всі ці філософи, поети, не дожили до наших днів..
Я сам себе часто питаю:
Яку сьогодні, користь я приніс?
Кому я допоміг?
Кого образив?
Що дізнався?
Надіюсь день, даремно не прожив..
© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів "Поезія Життя"».
Коментарі