"А я не розчи́нюсь"
А я не розчи́нюсь у сивім тумані, Не вдя́гну на се́бе з туману піджак, У сутінках я, себе не сховаю Залишусь назавжди, літати як птах. У книгах старих, я на сторінках Герой без меча - який здолав страх. У вирії роздумів та зволікань Не стану примарою, в твоїх очах. Забуті помилки, відкрита брама світла Я далі бути йти, подалі від біди Подалі від сумних облич. Вже за мить буду у вихорі Посміхнусь як стану на виході І буду твоїм свіжим повітрям. Серед брудної доби. А мені б зупинити цей внутрішній монолог. Залишитись у моря, хвилям віддати страхи. І не думати більше, що щось я не зміг Не гадати на каві, як далі іти.
2024-08-30 20:02:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11207
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570