"А я не розчи́нюсь"
А я не розчи́нюсь у сивім тумані, Не вдя́гну на се́бе з туману піджак, У сутінках я, себе не сховаю Залишусь назавжди, літати як птах. У книгах старих, я на сторінках Герой без меча - який здолав страх. У вирії роздумів та зволікань Не стану примарою, в твоїх очах. Забуті помилки, відкрита брама світла Я далі бути йти, подалі від біди Подалі від сумних облич. Вже за мить буду у вихорі Посміхнусь як стану на виході І буду твоїм свіжим повітрям. Серед брудної доби. А мені б зупинити цей внутрішній монолог. Залишитись у моря, хвилям віддати страхи. І не думати більше, що щось я не зміг Не гадати на каві, як далі іти.
2024-08-30 20:02:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6805
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2489