"Milenium"
(18+)
Люди наїбали! Ось це і новина? Купа безсонних ночей, твоя правда Не ховай лиця, все читаю по губам. Пливеш по течії, і жалкуєш про минуле Як це знайомо тобі і мені. Сотня чудових ідей, Порозбивались об скали ущент Провал за провалом, вони хочуть ще! Купа безглуздих речей! Розбивай стіни, синяки на кулаках Ти спробуй ще, життя дасть реванш. Люди напизділи! А ти ще не звик? Як ти ще дожив до своїх років, І не здурів... Холодні постаті - немічні персонажі, Сумна картина: Сірі будівлі і дим навкруги Чи справді ми існуємо? Чи лиш проекції брехні...
2024-09-13 20:59:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8362
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4212