"Актор 2"
Все життя-як серіал. Кожна серія різна. Але чому у кінці, у фіналі твоїм. Вже так мало, написано в титрах.. І роль головна, і овації тобі лиш. То чому без кінця, не весело тобі? Ти актор, граєш роль без зупину. Але у останній серії, хтось із залу крикне: -Не вірю! Вже акторська майстерність дає лютий збій.. І вже міміка тіла і обличчя підводить. Тут неначе дублера потрібно тобі.. Та дублер все не приходить..
2023-01-10 22:54:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2664
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2008