"Дорога у Вічність"
Пролог Дорога БАСТІАН У дорозі на двох,менше кроків.. Ми з тобою-ідемо не раз. Тут і гори,і водні потоки,все усміхнено-глянуть на нас. Ми для них-лиш піщинки на пляжі,вони зверху глянуть на нас.. Не сумуй ти,не треба вже так.. ЛЮДВІГ Як мені,в цих краях,і не засумувати? Тут панує-тиша і спокій в душі! А у сердці чомусь маю втому.. Поясни ти мені.. БАСТІАН -Тут пояснень навіть не треба,ти напевно ще не зрозумів. У журбі немає потреби,ти прийми безтурботний політ. Не гадай,не плануй,та не переймайся.. Все що сталось-все мало відбутись. Не змінити тобі тих подій! ЛЮДВІГ Все неначе у казкі,ще не віриться мені.. Чому вітер шепоче пісні? Чому спів солов'їний,все лунає тут скрізь? В чому підступ такий сновидінь.. БАСТІАН Це не сон! Просто день-нині чудовий. Весь цей Світ-існує для нас! Ми щодня пливемо по течії,і об камені руйнуємо час.. Нам потрібно хоча б трохи-спочинку. Не тримати тривогу в руках.. І тим паче засмученим бути,хай сумні-втрачають компас. Ти повір друже моїм словам,все що сказане буде-залишається всюди. А все те що не сказав-з часом скажеш не раз.. ЛЮДВІГ Маячня це якась! Ти напевно живеш десь далеко,у мрійливому світі своєму.. Реалістом ти-бути повинен! А не бачити тільки приємне.. БАСТІАН Я такий який є! А ось ти-лиш бачиш лихе.. Тут помітив сміття на дорозі,там уколів чимало в кущах,а ось там; Бачиш білі тополі,що похилені з смутком до нас.. Як таким жити на Світі? Ти лиш бачиш погане весь час.. ЛЮДВІГ Знаєш друже,не треба сваритись.. Ми лиш різні з тобою,ось і все.. Не змінитись,нам вже ніколи! Ми такі які є. БАСТІАН Ти правий,люди різні бувають. Одні-вірять Богам на Землі. Інші-в небі літають,довіряючи тільки собі. Я колись-був складнішим.. Був таким як і ти,все брав близько до серця,все сплітав душевні сітки.. ЛЮДВІГ Що змінилось у житті твоєму? Що ти став іншим в житті.. БАСТІАН Наш час-не безмежний повір! Ми за своє життя-лиш добре пам'ятаєм засмучені дні.. Але чому так відбувається? Відповідь ти мені.. ЛЮДВІГ Ну напевно, їх дуже багато.. А щасливих,лиш кілька років,а у деяких навіть і днів.. Всі як і я-аналізують,складають,в підсвідомості події свої.. БАСТІАН Так і є! А ще я додам-що ми забуваєм,хто створив для нас,щасливі дні.. Всі кажуть; -Сім'ю поважаю,та кохаю я всіх! Але коли подзвонити збираються. Вже знайдуть сотню причин..
2023-04-25 22:18:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12673
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3790