"Дорога у Вічність"
Пролог Дорога БАСТІАН У дорозі на двох,менше кроків.. Ми з тобою-ідемо не раз. Тут і гори,і водні потоки,все усміхнено-глянуть на нас. Ми для них-лиш піщинки на пляжі,вони зверху глянуть на нас.. Не сумуй ти,не треба вже так.. ЛЮДВІГ Як мені,в цих краях,і не засумувати? Тут панує-тиша і спокій в душі! А у сердці чомусь маю втому.. Поясни ти мені.. БАСТІАН -Тут пояснень навіть не треба,ти напевно ще не зрозумів. У журбі немає потреби,ти прийми безтурботний політ. Не гадай,не плануй,та не переймайся.. Все що сталось-все мало відбутись. Не змінити тобі тих подій! ЛЮДВІГ Все неначе у казкі,ще не віриться мені.. Чому вітер шепоче пісні? Чому спів солов'їний,все лунає тут скрізь? В чому підступ такий сновидінь.. БАСТІАН Це не сон! Просто день-нині чудовий. Весь цей Світ-існує для нас! Ми щодня пливемо по течії,і об камені руйнуємо час.. Нам потрібно хоча б трохи-спочинку. Не тримати тривогу в руках.. І тим паче засмученим бути,хай сумні-втрачають компас. Ти повір друже моїм словам,все що сказане буде-залишається всюди. А все те що не сказав-з часом скажеш не раз.. ЛЮДВІГ Маячня це якась! Ти напевно живеш десь далеко,у мрійливому світі своєму.. Реалістом ти-бути повинен! А не бачити тільки приємне.. БАСТІАН Я такий який є! А ось ти-лиш бачиш лихе.. Тут помітив сміття на дорозі,там уколів чимало в кущах,а ось там; Бачиш білі тополі,що похилені з смутком до нас.. Як таким жити на Світі? Ти лиш бачиш погане весь час.. ЛЮДВІГ Знаєш друже,не треба сваритись.. Ми лиш різні з тобою,ось і все.. Не змінитись,нам вже ніколи! Ми такі які є. БАСТІАН Ти правий,люди різні бувають. Одні-вірять Богам на Землі. Інші-в небі літають,довіряючи тільки собі. Я колись-був складнішим.. Був таким як і ти,все брав близько до серця,все сплітав душевні сітки.. ЛЮДВІГ Що змінилось у житті твоєму? Що ти став іншим в житті.. БАСТІАН Наш час-не безмежний повір! Ми за своє життя-лиш добре пам'ятаєм засмучені дні.. Але чому так відбувається? Відповідь ти мені.. ЛЮДВІГ Ну напевно, їх дуже багато.. А щасливих,лиш кілька років,а у деяких навіть і днів.. Всі як і я-аналізують,складають,в підсвідомості події свої.. БАСТІАН Так і є! А ще я додам-що ми забуваєм,хто створив для нас,щасливі дні.. Всі кажуть; -Сім'ю поважаю,та кохаю я всіх! Але коли подзвонити збираються. Вже знайдуть сотню причин..
2023-04-25 22:18:56
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2625
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13553