"Міражі"
Чи силами вистелена для нас дорога до мрії.. Чи огрубіли серця наші? Ми міражі? Чи справді ми живі? На ці питання відповіді ти не маєш.. Ти тут лиш гість, тебе залишуть у пітьмі.. Життя немов-міст який потрібно перейти.. І час знайти, і сил чимало зберегти.. Ще скільки днів блукати в пошуках скрижалю? Невже ці маски скинуть назавжди.. І як себе в цьому столітті не згубити? Чи справді ми тут існуємо? Чи просто міражі..
2022-12-11 21:47:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2416
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2436