"Я пам'ятаю"
Природу місць цих, словами складно описати. Ліса казкові, та річки стрімкі. Десь у гаю співають кобзарі.. А серед них дівчата молоді, плетуть вінки для своїх коханих.. Та згадають, добрі часи. Я пам'ятаю, коли був я хлопчиною. Все мріяв про пишні сади, тих міст величних, яких не досягти.. Все мріяв я, про те що не існує. Про дощ із коштів. Про вітер, що дарує радість. Про світ без злоби, болю, та нудьги. І ці місця, так складно описати. Неначе рай, чарівний на землі! Країна мрій інакше не назвати.. Залишусь тут, збудую я родину. Та залишусь, творити на роки..
2023-05-18 22:42:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796