"Камінь"
Чи встигну я цей камінь обтесати У дві руки, із молотом одним. Чи зроблю я із каменя скульптуру? Якою всі б гордились, навкруги. Десь там, у найглибших глибинах, Десь там, у найвищих висотах, Я зустріну, знов свої думки. Вони як той плющ садовий, моїй брамі сплітали сітки.. Чи встигну я цей камінь обтесати У дві руки, із молотом одним. Мені життя дає чимало спроб чудових. І я не знехтую таким..
2023-08-01 17:20:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
li april
👍
Відповісти
2023-08-01 17:21:08
1
Хонна
Цікаво...
Відповісти
2023-08-01 17:21:27
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2632
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4213