"Капітан"
І пішли кораблі, мої брати, та мій флот. Хто чутливіший, бризки проковтнув. І без мене продовжувався великий похід. Мене в планах залишити тут.. А на мене ж вітрилами вітер подув. Як холодний світанок ранковий. І стою я на острові, та немаю журби.. Весь мій шлях був невипадковий. Я себе зберегти в цих краях вже зумів. Хоча втратив братів я чимало.. Все про себе казав: -Капітан за штурвалом, ви не бійтесь обвали! Тут з собою розмову потрібно вести. Як це важко та страшно водночас.. І тепер тут роки пройдуть і віки. Коли стану з собою дружити. Скільки слів бракувало мені.. Все сказати що в серці тримаю. Та невже мав бути я щирим? Я в душі цього немаю..
2022-12-09 23:43:50
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1241
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3586