"Портрет на полотні"
Честер Фінч
На моїм портреті зобразили 2 лиця. Моє "ЕГО" не вмістилось на частині полотна. Кожен з нас продасть всю душу, за безмежність гаманця. Я планую іти далі, не залишу я свій шлях.. Позувати так втомився, і ці маски що надіваю часто я, їх би викинув в сміття.. Кожен день, планую на роки вперед. Та корабель все стоїть, капітан не попливе.. На моїм портреті зобразили 2 лиця. Перше це журба, а інше боротьба..
2023-07-25 22:15:01
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lexa T Kuro
@Честер Фінч Я від щирою душі, думаю, Ви знаєте це🙏☀️
Відповісти
2023-07-26 18:33:00
Подобається
Честер Фінч
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ Дякую❤️
Відповісти
2023-07-26 18:33:21
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Так, знаю, мені завжди приємно, читати ваші відгуки, на мою творчість❤️
Відповісти
2023-07-26 18:34:13
1
Інші вірші поета
"Не треба нам медалів золотих" "Прощання" "Потяг у юність" "Пишу тобі листа"
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6496
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5692