"Книга кохання"
Вона співала мені пісні про літо
Змінювала мене рухом пера..
Я був з нею щирим та справжнім
Та нажаль лиш в папері створений я!
Серед диких троянд, погляд цей я зловлю
Пригорну я до себе, в тих думках збережу.
Мій фінал вже є близьким..
Книгу цю закривати потрібно
Та фіналу в ньому нема..
Все залишиться знову незмінним!
Цей сон їй щоночі сниться
Що я ожив! Що справді цілую уста.
-Мені шкода пробач
Я нажаль в голові лиш існую..
Недописану книгу закінчити пора.
2022-11-15 21:44:22
3
1