"Книга кохання"
Вона співала мені пісні про літо Змінювала мене рухом пера.. Я був з нею щирим та справжнім Та нажаль лиш в папері створений я! Серед диких троянд, погляд цей я зловлю Пригорну я до себе, в тих думках збережу. Мій фінал вже є близьким.. Книгу цю закривати потрібно Та фіналу в ньому нема.. Все залишиться знову незмінним! Цей сон їй щоночі сниться Що я ожив! Що справді цілую уста. -Мені шкода пробач Я нажаль в голові лиш існую.. Недописану книгу закінчити пора.
2022-11-15 21:44:22
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Хороший вірш👏
Відповісти
2022-11-16 20:46:30
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3215
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3641