"The cry of the soul"
Я сам ніби себе покарав цим непорозумінням сліпим.. Перестав собі тупо довіряти і невтомно скаржився на людей цих.. Мене змінити вже неможливо! Цей потяг гальм немає взагалі.. І кожен раз неначе в книзі джунглів. Шукаю я відповіді свої.. Весь цей світ-без віри, тут погляди не горять у вогні.. В декількох рядках написані думки. Які викарбовані на скелі у ріки. Невже слова, лише слова? В них сила має бути! Але і з часом зрозумів, краще мовчати буду..
2022-11-30 21:21:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4600
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2394