"The cry of the soul"
Я сам ніби себе покарав цим непорозумінням сліпим.. Перестав собі тупо довіряти і невтомно скаржився на людей цих.. Мене змінити вже неможливо! Цей потяг гальм немає взагалі.. І кожен раз неначе в книзі джунглів. Шукаю я відповіді свої.. Весь цей світ-без віри, тут погляди не горять у вогні.. В декількох рядках написані думки. Які викарбовані на скелі у ріки. Невже слова, лише слова? В них сила має бути! Але і з часом зрозумів, краще мовчати буду..
2022-11-30 21:21:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2772