"The cry of the soul"
Я сам ніби себе покарав цим непорозумінням сліпим.. Перестав собі тупо довіряти і невтомно скаржився на людей цих.. Мене змінити вже неможливо! Цей потяг гальм немає взагалі.. І кожен раз неначе в книзі джунглів. Шукаю я відповіді свої.. Весь цей світ-без віри, тут погляди не горять у вогні.. В декількох рядках написані думки. Які викарбовані на скелі у ріки. Невже слова, лише слова? В них сила має бути! Але і з часом зрозумів, краще мовчати буду..
2022-11-30 21:21:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3868
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2901