"Хтось скаже"
Хтось скаже: -Чорне-це біле.. А біле-чорним стає. І люди ці немають довіри. Будують роками барьєр.. У вирій птахи полетіли. Шукають краще життя.. І сонце уже не зігріє. Людей без каяття.. Колись було важко всім жити. Писали про це, всі в книжках. Та зараз часи ще складніші.. В помилках,історія на сторінках.. Хтось скаже: -Друг поруч з тобою. Та бачу лише ворогів.. Для когось і друзі довкола. Лише щоб були..
2023-01-17 15:29:49
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
tnhmlkk
Це неперевершено...
Відповісти
2023-01-17 15:37:46
1
Честер Фінч
@tnhmlkk Дякую, дуже приємно❤
Відповісти
2023-01-17 15:38:13
Подобається
marco polo
Так, фінальний рядок дуже сподобався. І правда, тисячі людей готові вдаватися до хитрощів і лицемірства, тільки щоб не бути одинокими...
Відповісти
2023-01-17 16:35:10
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1716
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3938