"Мамо"
Честер Фінч
Мамо, скажи чому? Чому я винен в бідах всіх.. Чому життя таке складне.. Неначе випробуває, хтось мене.. За все пробач.. Пробач що час наш не зберіг.. За те що став на бік пітьми.. Мости добра в собі спалив. Я все пройду, у мене серце ще горить. Бо в ньому посмішка твоя. Назавжди проживе в мені.. Мамо,скажи чому? Чому ти плачеш від журби? В чужих місцях на самоті. Проходять в смутку твої дні.. Ти не сумуй! Життя і так сумне стає.. Твій смуток знищує мене.. Твої слова.. Твої слова-як білий сніг. Раптово випав по весні.. І з часом випадково зник..
2023-01-13 14:24:20
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мія S
Сумний дуже вірш 😢
Відповісти
2023-01-13 14:26:10
1
Честер Фінч
@Мія S Особистий дуже вірш..
Відповісти
2023-01-13 14:27:07
Подобається
Мія S
@Честер Фінч відчувається, що особистий. Напевно, тому і сумний
Відповісти
2023-01-13 14:28:09
1
Інші вірші поета
"Мої проблеми" "Справжні люди" "Актор" "У теплий день, збирання винограду"
Інші поети
Яна Гаращук
@Iana_Garashchuk
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1760
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16350