"Куди спішить цей час"
Честер Фінч
Куди спішить цей час. Навіщо так летіти.. Хотілось б залишитись у спогадах своїх... Я завжди прагнув щастья. Шукав його у полі. Нездійсненних бажань.. На перегони з долею.. Куди ми спішимо.. Все прагнено дізнатись! А жити нам коли? У вирії подій? Який чарівний день. Відкрився на світанку. Та не зустріти вже мені.. Ці посмішки людей. Я і не пригадаю,коли сам посміхався. Життя-складне. І я складним стаю.. А поруч люди,похмурі та суворі. Жаліються на долю,складну та непросту..
2023-03-12 18:30:27
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
❤️🔥 Дуже гарно й правдиво.
Відповісти
2023-03-12 21:11:02
1
Інші вірші поета
"Ліс" "Та все не те" "Сутність моя" "Джокер"
Інші поети
Pablo Sciuto
@pablosciuto
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8339
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10904