"Ми самі є собі творці"
Дістану я, до глибини, Не зрозумілих цих речей, Знайду сенс, страждань та мрій, Яких все більше, тут стає. Марні надії на кращі часи І марнота - у всьому теж... Не треба нам, порожніх слів, Яких чимало навкруги. У вирії буденних справ Ми віднайдемо, спокій свій. Не треба в голову пускати, Думи тужливі, та надію, Ми самі творимо історію, Ми самі є - собі творці." Я тут лише в'язень своїх слів, У темряві невиразного сумніву Шукаю свободу, від кайданів, Яких диктує мені час. Я тут творець - себе самого, Я скульптор тіла і душі! Ми самі є - собі творці Митці забутої епохи...
2024-09-13 16:31:29
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5304
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11086