"Ми самі є собі творці"
Дістану я, до глибини, Не зрозумілих цих речей, Знайду сенс, страждань та мрій, Яких все більше, тут стає. Марні надії на кращі часи І марнота - у всьому теж... Не треба нам, порожніх слів, Яких чимало навкруги. У вирії буденних справ Ми віднайдемо, спокій свій. Не треба в голову пускати, Думи тужливі, та надію, Ми самі творимо історію, Ми самі є - собі творці." Я тут лише в'язень своїх слів, У темряві невиразного сумніву Шукаю свободу, від кайданів, Яких диктує мені час. Я тут творець - себе самого, Я скульптор тіла і душі! Ми самі є - собі творці Митці забутої епохи...
2024-09-13 16:31:29
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2426