"Сутність моя"
Честер Фінч
І чіпляє душу, я образи не пробачу.. Я зруйную, план твій обіцяю! Ти лише тут зайвий, цей страждальний.. Цей страждальний.. Бачу у тобі-лише розчарування! Сумні очі, та страх спотикання.. Як ти дожив, до своїх років? І не здурів.. Там бачиш підступ та зволікання.. Кожен крок, ще нове питання.. Як ти прожив стільки років? Та не здурів.. Скажи ти мені! Я відійшов від нього подалі. З ним хоч і пройшов, всього я чимало.. Та досить вже! Прощатись з ним, маю я.. Сутність моя.. Прощавай..
2023-06-06 00:18:28
2
0
Інші вірші поета
"Темрява" "Остання людина на Землі" "Дорога у Вічність" "Самітник"
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
Bad Trip
@B1Sod
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6233
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12087