"Сутність моя"
І чіпляє душу, я образи не пробачу.. Я зруйную, план твій обіцяю! Ти лише тут зайвий, цей страждальний.. Цей страждальний.. Бачу у тобі-лише розчарування! Сумні очі, та страх спотикання.. Як ти дожив, до своїх років? І не здурів.. Там бачиш підступ та зволікання.. Кожен крок, ще нове питання.. Як ти прожив стільки років? Та не здурів.. Скажи ти мені! Я відійшов від нього подалі. З ним хоч і пройшов, всього я чимало.. Та досить вже! Прощатись з ним, маю я.. Сутність моя.. Прощавай..
2023-06-06 00:18:28
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4065
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4999