"Живемо чи виживаємо?
Живемо у дикі часи. Тоді коли смерть-це буденність. Образи, плітки, проклинання, зустріти такого, нажаль можна скрізь.. Живемо у часи зневіри. У власні сили, та в інших. Ми віримо брехні, а правду не знаємо.. Або не приймаємо її. Живемо у часи зволікання. Цей страх полонив вже серця.. Перший крок для нас-як останній! Закриваємо у кайдани творця.. Живемо чи виживаємо? Питаю я у себе щодня.. Я хочу жити, а не виживати! Мабуть, забагато, прошу вже я..
2023-05-29 22:33:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4523
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1912