"Один на скелі"
Він жив один на своїй скелі. В краю думок та зволікань. На мить злітав, високо у небо. Та падав сильно поміж скал.. Красиво жити, без нудьги. Все так хотілося йому. І серед болю, боротьби.. Знайти хоча б, долю свою. Він жив неначе, все прожив. Прожив і війни та незгоди. В країні снів, хотів знайти. Він світлої погоди.. Якби це була тільки драма. Проста лиш-вигадка поета. Та це нажаль суцільна правда.. Таких як він, тут і не треба!
2023-05-15 12:24:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2626
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2241