"Прожив неначе, все вже бачив"

Честер Фінч

Моя домівка, кожний дім.. Сади квітучі, біля хати. І в цьому місці, я прожив.. Свої найкращі, молоді роки.. Прожив неначе, все вже бачив.. І ніби знав на світі все.. Який там Колізей, та Прага.. Я знаю все про ті місця! Але найкращого, місця за це.. На глобусі більше нема! Не треба вже мені, Париж і Рим.. Це все лише обгортка гарна. Як заглянеш ти всередину, романтика ця, пропаде.. У Франції одне сміття, та скрізь бомжі.. І серед пацюків, хвороб, та болі. Стоїть величний цей Париж! І радує Вежа Любові, кожного хто зветься "спраглий турист". Ці знімки романтичні, весь інтернет заполонив.. Та вже коли приїхавши туди, вся ця ідилія розвіялась у мить.. А Рим.. Правда величний Рим? Корінь рабів, та батогів.. Величний Рим.. А пам'ятаєте Ісуса, хто ж вбив його? Не Римська часом влада.. А Колізей-розвага для бездушних. Життів чимало, там полягло.. Але "Величність" Шик і слава.. Важливіше за будь-що.. Тому домівка ця мені цінніша, за будь-які чудеса Світу. Прожив, неначе все це бачив. І все вже це, мені не до снаги...

2023-06-07 12:41:25

Інші вірші поета

"Шум зливи воскресає вранці" "Живемо у дикі часи" Поема "Спогади про Джульєтту" "Я сам себе вбивав щоразу"

Інші поети

Aila

@aila4u

Anna Gera

@my_own_story

Helen Roo

@Helen_Roo

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2567

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

1704