"Прожив неначе, все вже бачив"
Моя домівка, кожний дім.. Сади квітучі, біля хати. І в цьому місці, я прожив.. Свої найкращі, молоді роки.. Прожив неначе, все вже бачив.. І ніби знав на світі все.. Який там Колізей, та Прага.. Я знаю все про ті місця! Але найкращого, місця за це.. На глобусі більше нема! Не треба вже мені, Париж і Рим.. Це все лише обгортка гарна. Як заглянеш ти всередину, романтика ця, пропаде.. У Франції одне сміття, та скрізь бомжі.. І серед пацюків, хвороб, та болі. Стоїть величний цей Париж! І радує Вежа Любові, кожного хто зветься "спраглий турист". Ці знімки романтичні, весь інтернет заполонив.. Та вже коли приїхавши туди, вся ця ідилія розвіялась у мить.. А Рим.. Правда величний Рим? Корінь рабів, та батогів.. Величний Рим.. А пам'ятаєте Ісуса, хто ж вбив його? Не Римська часом влада.. А Колізей-розвага для бездушних. Життів чимало, там полягло.. Але "Величність" Шик і слава.. Важливіше за будь-що.. Тому домівка ця мені цінніша, за будь-які чудеса Світу. Прожив, неначе все це бачив. І все вже це, мені не до снаги...
2023-06-07 12:41:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2054
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1743