"Прожив неначе, все вже бачив"
Моя домівка, кожний дім.. Сади квітучі, біля хати. І в цьому місці, я прожив.. Свої найкращі, молоді роки.. Прожив неначе, все вже бачив.. І ніби знав на світі все.. Який там Колізей, та Прага.. Я знаю все про ті місця! Але найкращого, місця за це.. На глобусі більше нема! Не треба вже мені, Париж і Рим.. Це все лише обгортка гарна. Як заглянеш ти всередину, романтика ця, пропаде.. У Франції одне сміття, та скрізь бомжі.. І серед пацюків, хвороб, та болі. Стоїть величний цей Париж! І радує Вежа Любові, кожного хто зветься "спраглий турист". Ці знімки романтичні, весь інтернет заполонив.. Та вже коли приїхавши туди, вся ця ідилія розвіялась у мить.. А Рим.. Правда величний Рим? Корінь рабів, та батогів.. Величний Рим.. А пам'ятаєте Ісуса, хто ж вбив його? Не Римська часом влада.. А Колізей-розвага для бездушних. Життів чимало, там полягло.. Але "Величність" Шик і слава.. Важливіше за будь-що.. Тому домівка ця мені цінніша, за будь-які чудеса Світу. Прожив, неначе все це бачив. І все вже це, мені не до снаги...
2023-06-07 12:41:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1890
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12947