"Підноготна пташок"
Підноготна пташок ( feat. Марко Ріхтер ) (Марко Ріхтер) Вік живи і вік учись на помилках, Лише пташки вивчають атмосферу. Як так трапилось? І що у головах? Розкажуть і про гнів,і де панує Ерос. І правий був наш із вами Заратустра, Відчуваючи орла й побачивши змію. Птахи від вітру, як соломинка, не гнуться, Б'ються мужньо, поки не впадуть в бою. Людина - птах двуногий і без пір'я, Саме так колись сказав про нас Платон. Спостерігаємо, не взмозі доторкнутись до сузір'я. Падаємо вниз логічно, як віщав Н'ютон. Маленький хлопчик поки що не знає, І у небо пошепки він скаже, "Там далеко, десь за небокраєм, Люди теж стають пташками". (Честер Фінч) "Я хотів би літати як птах". Людям в очі згори подивитись. В них побачити радість і страх. А можливо і жити навчитись. Розрізняти уміти людей. Що міняють костюми і маски. І тоді у відблиску очей. Не залишеться жодної фальші. Є птахи, що летять вище хмар Коли того попросить їх серце. Серед вітру, грози,поміж скал. Все у пошуках свого гніздечка. Розум свій проявляти в деталях. Як це робить ворон крилатий. Та відчути свободу, ніби з клітки прийшлось утікати. Ті знання добувати як солодкий нектар. Відлітати у теплі краї. Та немаючи тяжких барикад. Будувати життя на "квітучій землі".
2023-02-05 11:15:31
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
marco polo
💪👌
Відповісти
2023-02-05 11:18:12
1
Честер Фінч
@marco polo 😉😌
Відповісти
2023-02-05 11:18:32
1
Lexa T Kuro
Цікавий дует, мудрі думки! Ви начебто про одне і те саме, але кожен висловив свою думку, відчувається індивідуальність кожного з вас... і при цьому ви добре доповнили один одного. Молодці 👏👍 А ще мені після прочитання прийшли на думку слова Ліни Костенко: "Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!" Мої світлі побажання обом!🍀💫☀️
Відповісти
2023-08-12 08:53:54
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2932
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2532