Поема "Чаклун з долини казок"
Підсів п'яний хлопчина до п'яного чолов'яги..
Який в таверні, вирізнявся від усіх..
Мав довгий плащ, та капелюх із птаха, у рукавицях він тримав оберіг..
Спитав у нього він відразу:
-Що за вбрання скажи ти мені?!
Та відповідь його смішна була:
-Я чаклун з долини казок!
В душі моїй живе журба..
(Чаклун став пальцями чаклувати, та вліз в його розум)
Смішний ти чоловік нічого не скажеш..
Який чаклун? Ти геть сп'янів!
-Послухай мене хлопче ти уважно!
Геть йди з очей моїх..
-промовив чолов'яга на нього подивившись, та плащ поправив він вже свій.
-Я вже нікуди не піду! Побитись я з тобой бажаю..
Занадто дивний ти вже тут..
-Якщо ж бажаєш, я не против, але умову маю я одну..
Якщо програєш ти, я перетворю тебе у змію..
А якщо вже я програю випадково, я зникну з цих країв відразу, лише допью своє вино..
Ну що ж нехай вже так і буде! Дурню верзеш ти всеодно..
Яка змія, ти щось наплутав, я більш вже схожий на дороге вино.. Ахахаха..
-Як скажеш, хлопче ти наївний..-промовив вже чаклун з насмішкою.
І ось ця драка розпочалась, крові в таверні було вже багато, і люд п'янкий підтримував вже їх.
Замах ноги хлопчини, не дав результату..
Та той чаклун з одного удару відключив його..
Хлопчина впав, заплакав сильно.
Промовив він:
-Не рівного ти собі знайшов..
Цей час у мить весь зупинився..
І перетворив чаклун хлопчину в пляшку, вже на підлозі лежало дороге вино.
Чаклун відкрив її, до дна вже випив..
Промовив він:
Хоча б на халяву, я вже тут напився..
Піду назад в долину я казок.
Десять пляшків вина на одного вже забагато..
Вже треба міру знати вже собі..
Хоч нудно тут вже не було.
Розвеселив себе як міг..
2023-02-08 12:41:13
1
0