"Моя Країна"
Честер Фінч
Моя країна неначе-спокійне море. Все заспокоює мене, у дні складні. Роса на сонці, зникне рано вранці. Та моя віра в тебе, у мені навік. Моя країна-бачить сильний люд. Який руками гори підійма.. Все множиться народ несамовитий. Все вірить в тебе, хвилі обійма. Краса землі твоєї, велич сильних скал. Все пам'ятаю немовлям в утробі. На світі цьому я з'явився в раз. Щоб прославляти місце: слави, віри, та любові..
2023-01-05 20:16:23
4
25
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (25)
Честер Фінч
@Coffee Content Ні про каву, ще немає)
Відповісти
2023-01-05 21:08:03
Подобається
Coffee Content
@Честер Фінч У мішок і зі скелі - це ж історія заборон кави в різних країнах у середньовіччі.
Відповісти
2023-01-05 21:18:48
1
Coffee Content
@Честер Фінч Сподіваюсь, що і у вашої творчості обов'язково ще з'являється вірші про каву.
Відповісти
2023-01-05 21:20:46
1
Інші вірші поета
"Живемо у дикі часи" "Зима" "Останнє бажання" "Поет"
Інші поети
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Твоя NATALI
@sunny_princess
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2325
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3866