"Нестерпні ви, кати мого народу"

Честер Фінч

Нестерпні ви, кати мого народу! Вже стільки болю, ви нам принесли.. І нас не раз, уже звільнили. Звільнили від наївних ваших слів.. Ми вірили, плекали, що брати ми з вами.. Та ця помилка-стала фатальною! Руїни, смерть, руйнація-ось ваша ця заслуга! Ви знищили чимало, невинних цих життів.. Хати вже під водою, на суші йде війна.. Коли народ мій, побаче мирний час? Вже стільки долей, ви вже погубили.. Гадаєте що не буде відплати? Відплата прийде-несподівано, раптово.. За всі страждання, біль, зруйновані доми.. І вітер змін повіє, у бік квітучої землі.. Світанок тут зійде, на вірних цих людей..

2023-06-06 21:05:08

Інші вірші поета

Вітер Змін "Дорога у Вічність" "Ми в цьому житті тільки гості" "Пустеля Мрій"

Інші поети

Анастасія Ковальська

@Anastasia_Poetry_

Siriin

@Siriin

NaTa Ly

@Nata_Ly03

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15748

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5801