"Нестерпні ви, кати мого народу"
Честер Фінч
Нестерпні ви, кати мого народу! Вже стільки болю, ви нам принесли.. І нас не раз, уже звільнили. Звільнили від наївних ваших слів.. Ми вірили, плекали, що брати ми з вами.. Та ця помилка-стала фатальною! Руїни, смерть, руйнація-ось ваша ця заслуга! Ви знищили чимало, невинних цих життів.. Хати вже під водою, на суші йде війна.. Коли народ мій, побаче мирний час? Вже стільки долей, ви вже погубили.. Гадаєте що не буде відплати? Відплата прийде-несподівано, раптово.. За всі страждання, біль, зруйновані доми.. І вітер змін повіє, у бік квітучої землі.. Світанок тут зійде, на вірних цих людей..
2023-06-06 21:05:08
2
0
Інші вірші поета
"Бачу танці на кістках" Поема "Чаклун з долини казок" "Воїн без зброї" "Дністер"
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12259
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1740