Поема "Парубок з села"

Честер Фінч

З тої пори, як цей парубок з'явився. Немає спокою селянам навкруги.. Ви тільки гляньте, як він знову нарядився! Діставайте люди, всі обереги та хрести! І капелюх є у нього, і синя борода, хлопак хоч куди. (Самотній нероба) Сміється з нього дітвора, він ходить без коня. (Немає городів) Заклав парканом всю територію свою, він поселився біля парку, живе у хатині на ставку. -Дивний хлопчина, знайшов собі домівку, яка взагалі без смаку.. Вже вигляд у нього був потворний, довге волосся до самих чобіт, він рокером себе називавши, ночами п'яними, руйнував сади! І ось вечірньої пори, вийшов він у люди. Ходив по вулицях, з гітарою на спині. А коли грати починав, то всі сміялись всюди. Дражнили парубка, казали що грати він не вмів! Та він продовжував співати ці пісні. І ось на наступний день, всі криниці обміліли, настала у селі засуха та пітьма.. Не було світла, та води у хатинах. Лише у парубка, всього було сповна. Зібрався люд, вигнати хлопчину! Набридли їм, п'яні вибрики парубка; то сіпне дочку капітанську, то вже покраде курей, у старого дядька. І ось прийшов народ до його дому. З вилами кричали; -Геть з села! Та вже відкривши двері у будинку, знайшли повішеним хлопчину, а збоку напис на стіні; -Пробачте люди, мене за мої вчинки! Я лиш собою був, а не ким ви хотіли.. Я сам себе забрав, із цього я життя..

2023-05-11 16:39:10

Інші вірші поета

"Ми в цьому житті тільки гості" "Драма" "Персонаж" "Холодна ніч"

Інші поети

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Khadeejah_Mansur_

@Khadeejah_Mansur_

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

1728

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2355