Поема "Парубок з села"
З тої пори, як цей парубок з'явився.
Немає спокою селянам навкруги..
Ви тільки гляньте, як він знову нарядився!
Діставайте люди, всі обереги та хрести!
І капелюх є у нього, і синя борода, хлопак хоч куди.
(Самотній нероба)
Сміється з нього дітвора, він ходить без коня.
(Немає городів)
Заклав парканом всю територію свою, він поселився біля парку, живе у хатині на ставку.
-Дивний хлопчина, знайшов собі домівку, яка взагалі без смаку..
Вже вигляд у нього був потворний, довге волосся до самих чобіт, він рокером себе називавши, ночами п'яними, руйнував сади!
І ось вечірньої пори, вийшов він у люди.
Ходив по вулицях, з гітарою на спині.
А коли грати починав, то всі сміялись всюди.
Дражнили парубка, казали що грати він не вмів!
Та він продовжував співати ці пісні.
І ось на наступний день, всі криниці обміліли, настала у селі засуха та пітьма..
Не було світла, та води у хатинах.
Лише у парубка, всього було сповна.
Зібрався люд, вигнати хлопчину!
Набридли їм, п'яні вибрики парубка;
то сіпне дочку капітанську, то вже покраде курей, у старого дядька.
І ось прийшов народ до його дому.
З вилами кричали;
-Геть з села!
Та вже відкривши двері у будинку, знайшли повішеним хлопчину, а збоку напис на стіні;
-Пробачте люди, мене за мої вчинки!
Я лиш собою був, а не ким ви хотіли..
Я сам себе забрав, із цього я життя..
2023-05-11 16:39:10
4
0