"Поет живе, допоки пише"
Честер Фінч
Поет живе, допоки пише. А перестане, то помре. Всі ті поети-то п'яниці.. Мудрих, і пляшка, не прийме.. Поет лікує душу свою. І душі тих, хто у журбі. На світ з'явився, красномовно.. Поет страждальної душі.. Кінець поета зрозумілий. Його чекає смерть миттєва. Або в петлю у Нотр-Дамі. Або стрибок з Ейфелевої Вежі.
2023-07-24 20:53:12
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Хапх, дуже цікавий вірш, сумний звісно, але цікавий
Відповісти
2023-07-25 08:33:38
Подобається
Інші вірші поета
"Знову" "Воїн без зброї" "Коли я стану навіть сивим" "Чому Світ наш такий?"
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12096
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13064