"Похмурі обличчя"
Кожен раз проходячи містом. Я все бачу похмурі обличчя.. І радіти немає чому, і журба все сильніша. Але як підбадьорити складних цих людей? Намагався змінити важкий погляд цей.. Тут притулку допоміг, а там врятував від образ.. Але люди не зрозуміли. Лише злість та зневагу проявляли весь час. Допоміг волонтерам, сказали: -Та він на публіку грає.. Мав бажання змінити я місто, та сказали:- Молодим тут не місце! Так і день проходив за днем. І роки йти почали все швидше. Та нажаль все ще були складнішими ті похмурі обличчя. .
2022-12-15 19:02:56
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1864
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4822