"Художник"
Я вкотре малював картину, Палітру дивну я обрав. Змішав, як міг, усе на половину — І тільки так на полотні писав. І рухи пензля в той момент У мене викликав цей подив. Неначе диригент — Затамував я подих свій. На полотні моїм, ця ніч стає яскравою. І темні кольори, я відкинув подалі. Давайте сюди фіолет, салатовий та білий. Ця ніч моя, без темних почуттів.. Яке похмуре місто, а з ним похмурі люди.. Добавлю красок у їхньому житті! Візьму я синій колір, та жовтий відтінок. Ніяких сірих, та чорних кольорів! І ось на полотні, нічна пора у місті. Салатові дахи, і небо фіолетове. Білі зірки, що падають як сніг. І місто синій колір, має навкруги. Цей колір означає-повагу та довіру. Яка нехай, панує навкруги! І люди ці, які похмурі були. Тепер вже золоті! У них живе, це-сонце всередині! Я не дозволю більше, темні кольори!
2023-06-29 12:20:28
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дивовижно, і так гріє душу!☀️ Яскравих кольорів, чудових почуттів та добрих людей поряд!🌈🍀☀️
Відповісти
2023-06-29 13:00:36
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147