"Художник"
Я вкотре малював картину, Палітру дивну я обрав. Змішав, як міг, усе на половину — І тільки так на полотні писав. І рухи пензля в той момент У мене викликав цей подив. Неначе диригент — Затамував я подих свій. На полотні моїм, ця ніч стає яскравою. І темні кольори, я відкинув подалі. Давайте сюди фіолет, салатовий та білий. Ця ніч моя, без темних почуттів.. Яке похмуре місто, а з ним похмурі люди.. Добавлю красок у їхньому житті! Візьму я синій колір, та жовтий відтінок. Ніяких сірих, та чорних кольорів! І ось на полотні, нічна пора у місті. Салатові дахи, і небо фіолетове. Білі зірки, що падають як сніг. І місто синій колір, має навкруги. Цей колір означає-повагу та довіру. Яка нехай, панує навкруги! І люди ці, які похмурі були. Тепер вже золоті! У них живе, це-сонце всередині! Я не дозволю більше, темні кольори!
2023-06-29 12:20:28
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дивовижно, і так гріє душу!☀️ Яскравих кольорів, чудових почуттів та добрих людей поряд!🌈🍀☀️
Відповісти
2023-06-29 13:00:36
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1988
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2258