"Художник"

Честер Фінч

Я вкотре малював картину, Палітру дивну я обрав. Змішав, як міг, усе на половину — І тільки так на полотні писав. І рухи пензля в той момент У мене викликав цей подив. Неначе диригент — Затамував я подих свій. На полотні моїм, ця ніч стає яскравою. І темні кольори, я відкинув подалі. Давайте сюди фіолет, салатовий та білий. Ця ніч моя, без темних почуттів.. Яке похмуре місто, а з ним похмурі люди.. Добавлю красок у їхньому житті! Візьму я синій колір, та жовтий відтінок. Ніяких сірих, та чорних кольорів! І ось на полотні, нічна пора у місті. Салатові дахи, і небо фіолетове. Білі зірки, що падають як сніг. І місто синій колір, має навкруги. Цей колір означає-повагу та довіру. Яка нехай, панує навкруги! І люди ці, які похмурі були. Тепер вже золоті! У них живе, це-сонце всередині! Я не дозволю більше, темні кольори!

2023-06-29 12:20:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Дивовижно, і так гріє душу!☀️ Яскравих кольорів, чудових почуттів та добрих людей поряд!🌈🍀☀️

Відповісти

2023-06-29 13:00:36

Інші вірші поета

"Куди спішить цей час" "Ти лінія моєї долі" "Яка різниця" "Ні перед чим в житті не зупиняюсь"

Інші поети

Blue Sky

@sekayo

Merian Varner

@merian_varner

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2426

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4666