"Шлях до істини"
Честер Фінч
Я живу доки, я вірю в чудо. Але повинен, не бути тут.. Моя душа-мене незнає. І біль моя, мене плекає. Всі чари зникли з лісів моїх. І на деревах,один лиш сніг.. Ноги не слухають, руки тремтять.. Залишу світло в своїх очах. Я вірю в правду, величних гір. До них далеко, ще йти мені.. У цій дорозі, людей нема. Я цю дорогу пройду лиш сам..
2023-03-04 22:37:41
3
0
Інші вірші поета
"Коли мене не стане" "Так хочеться" "Куди спішить цей час" "Мати"
Інші поети
Vanilla
@Aurora_m1_
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8919
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2492