"В нас за вікном сніги не йдуть"
В нас за вікном сніги не йдуть, Кішки в душі, останнє дошкрібають. Чому постійно люди йдуть? Постійно хтось когось лишає.. Вже досить цих, прощань, відмов, сварок! Невже потрібно все це нам? Нам краще ображати ближнього свого... Чим обійняти, просто так.. В нас вітер не шепоче, а кричить. Від болю, злості, заздрості, земля наша горить. Не досить вже, страждань та сліз? Скажіть це хоч, дало якісь плоди? Плоди прогнилі, не рахую. Зібравши їх, і сам станеш гнилим..
2023-08-07 22:00:53
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Захотілося Вас обійняти...🤗 ДЯКУЮ величезне за цей вірш! 🙏👍☀️Думки мої озвучили. Бережіть себе 🙏🤗☀️ Дякую, що Ви є.
Відповісти
2023-08-08 07:39:37
1
li april
👍
Відповісти
2023-08-10 02:38:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3990