"В нас за вікном сніги не йдуть"
В нас за вікном сніги не йдуть, Кішки в душі, останнє дошкрібають. Чому постійно люди йдуть? Постійно хтось когось лишає.. Вже досить цих, прощань, відмов, сварок! Невже потрібно все це нам? Нам краще ображати ближнього свого... Чим обійняти, просто так.. В нас вітер не шепоче, а кричить. Від болю, злості, заздрості, земля наша горить. Не досить вже, страждань та сліз? Скажіть це хоч, дало якісь плоди? Плоди прогнилі, не рахую. Зібравши їх, і сам станеш гнилим..
2023-08-07 22:00:53
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Захотілося Вас обійняти...🤗 ДЯКУЮ величезне за цей вірш! 🙏👍☀️Думки мої озвучили. Бережіть себе 🙏🤗☀️ Дякую, що Ви є.
Відповісти
2023-08-08 07:39:37
1
li april
👍
Відповісти
2023-08-10 02:38:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8051
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1703