"Реалії Життя"
Честер Фінч
Світло у вікнах, перемовини на кістках, незакінчена історія, вже програний фінал. Бачу полум'я у очах, бачу битву на мечах. Бачу дивний світ теорій, розглядати їх ніяк. Всі думки розбите скло, де знайти в собі добро? Непотрібні алегорії, покинуті давно. Сам собі і брат і кат, незаслужений відкат, як пробити стіну болі? Підскажи мені хоч раз.. Все гадаю буде мир, десь в пісках знайду псалтирь. Віднайду спокійний світ, я у вирії подій. Сам поринув у шторми, Капітана не знайти.. Корабель вже без штурвала. Як залишитись живим?
2023-01-02 17:41:42
0
0
Інші вірші поета
"О думи мої" "Моя Пустеля" "Сотню разів" "Все життя"
Інші поети
Elana
@Elana
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15637
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12543