"Слова"

Честер Фінч

Знецінені слова... втрачені... Сенс фрази забутий у метушні. Почуття близьких давно розмінені, На те, що так потрібно тобі: На п'янки, гулянки, пігулки, Битовуха та бидло-друзів, Дешеві дівки-цукерки... Одноразові ласки у свята. Знецінено слова... роздавлено... Кожному кажеш - "Люблю", Брехнею слова ті отруєні, Думаєш щасливий? Ти помиляєшся! Пускаєш дим у галасливому курнику, Серед п'яних виродків як ти, Через деякий час залишиться в пам'яті... Безглузді ночі та дні. І коли ти все ж таки схаменешся, Буде пізно, пізно повернути... Ти не встанеш більше, ти зламаєшся, Оплакувати станеш, тонути... Знецінені слова... втрачені... У білому димі, вині, порошку... Почуття близьких на дрібницю розмінені, На те, що НЕ ПОТРІБНО тобі.

2024-09-05 18:24:22

Інші вірші поета

"Мгновение" "Течение" "Куди б не завели тебе дороги" "Доля"

Інші поети

Oluwatosin Thomas

@Fearless_Lines

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Leia Melova

@Leia_Melova

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10121

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2471