"Слова"

Честер Фінч

Знецінені слова... втрачені... Сенс фрази забутий у метушні. Почуття близьких давно розмінені, На те, що так потрібно тобі: На п'янки, гулянки, пігулки, Битовуха та бидло-друзів, Дешеві дівки-цукерки... Одноразові ласки у свята. Знецінено слова... роздавлено... Кожному кажеш - "Люблю", Брехнею слова ті отруєні, Думаєш щасливий? Ти помиляєшся! Пускаєш дим у галасливому курнику, Серед п'яних виродків як ти, Через деякий час залишиться в пам'яті... Безглузді ночі та дні. І коли ти все ж таки схаменешся, Буде пізно, пізно повернути... Ти не встанеш більше, ти зламаєшся, Оплакувати станеш, тонути... Знецінені слова... втрачені... У білому димі, вині, порошку... Почуття близьких на дрібницю розмінені, На те, що НЕ ПОТРІБНО тобі.

2024-09-05 18:24:22

Інші вірші поета

"Відображення моє" "Не треба нам медалів золотих" "Кохання-що це слово означає" "Погляну в очі я твої"

Інші поети

Андрей Дашков

@Andrey_Dashkov

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Kotik

@VericoKun

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16143

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5245