"Слова"
Знецінені слова... втрачені... Сенс фрази забутий у метушні. Почуття близьких давно розмінені, На те, що так потрібно тобі: На п'янки, гулянки, пігулки, Битовуха та бидло-друзів, Дешеві дівки-цукерки... Одноразові ласки у свята. Знецінено слова... роздавлено... Кожному кажеш - "Люблю", Брехнею слова ті отруєні, Думаєш щасливий? Ти помиляєшся! Пускаєш дим у галасливому курнику, Серед п'яних виродків як ти, Через деякий час залишиться в пам'яті... Безглузді ночі та дні. І коли ти все ж таки схаменешся, Буде пізно, пізно повернути... Ти не встанеш більше, ти зламаєшся, Оплакувати станеш, тонути... Знецінені слова... втрачені... У білому димі, вині, порошку... Почуття близьких на дрібницю розмінені, На те, що НЕ ПОТРІБНО тобі.
2024-09-05 18:24:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1922
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3258