"Все це в мені"
Із Поезії Франка і Рембо. Естетики готичних ікон. На фресках історія світу. Безкінечність страждальної ліри.. Із кімнати без вікон та дверей. Вже не знайти простої людини. Що вірить собі, та іншим повірить.. Соціопатія, вагон цих апатій. Вічний відкат до останніх реалій. Квіткові думки та степи лугові. Все це не знайти у творах моїх.. Залишений спів птахів у садах. Почути лише, як кричить власний страх.. Все це в мені не дає забувати. Творити історію, власної правди. Зібраний з різних книжок. Персонаж з важким багажом. Депресивні історії, прості алегорії, складна філософія.. Все це в мені.. неначе живу у пітьмі.. Свої власні думки, відпливають у море. Твори мої, відпущу на волю. Знайдуть вони власних господарів долі.
2023-01-10 07:14:16
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1909
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1225