"Сповідь минулих літ"

Честер Фінч

Не може бути стільки зла навкруги.. Невже люди перестали бути людьми? Де ця правда ти скажи мені? Як цей спокій в думках віднайти? І коли прийшов момент, що ми всі стали чужими.. Ми розмовляємо з рідними лише у свята.. А всі інші дні, ми у справах. Телефонні дзвінки, а не справжні слова.. Залишилось лише гортати альбом.. Де щасливі люди обіймаються разом. І за столом святковим вже не чути сміху та жартів.. Все це зникло.. Залишилось лише помовчати.

2022-12-23 17:36:01

Інші вірші поета

"В'язень" "Дорога у Вічність" "The cry of the soul" "Складні умови"

Інші поети

Bad Trip

@B1Sod

Maggy W.

@maggy

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

15959

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11351