"Сповідь Самітника"
Мені судилось мандрувати під зорями ночами.. Я все гадав, що можу все, але насправді сил немаю.. І тут кайдани у руках, вже і синці важкі отримав. За те що мав до світу я, невпевненість та зневіру.. Мені судилось сотню років мовчати у пустелі цій. Чи заслуговує на це? Так звісно, все я заслужив.. Я до людей не говорив, мовчання цінував щодня. А вже коли сказати мав. Вже закривалися вуста.. Не розумів я всіх хто поруч. Вважав чужими, були вони. Та вже коли потребував я допомоги. Вони і з радістю мені допомогли..
2023-01-31 17:58:10
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2095
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074