"Сповідь Самітника"
Мені судилось мандрувати під зорями ночами..
Я все гадав, що можу все, але насправді сил немаю..
І тут кайдани у руках, вже і синці важкі отримав.
За те що мав до світу я, невпевненість та зневіру..
Мені судилось сотню років мовчати у пустелі цій.
Чи заслуговує на це?
Так звісно, все я заслужив..
Я до людей не говорив, мовчання цінував щодня.
А вже коли сказати мав.
Вже закривалися вуста..
Не розумів я всіх хто поруч.
Вважав чужими, були вони.
Та вже коли потребував я допомоги.
Вони і з радістю мені допомогли..
2023-01-31 17:58:10
4
0