"Стоїть галера моя"
Честер Фінч
На мілині космічних океанів. Стоїть галера моя.. Я вірю що знайду, щасливі місця. Та серце темніє, і небо чорніє від зла.. Стараюсь бути потрібним та щирим. Але ці тенета, все душать мене.. Нестерпні хвилини без тебе, нестерпна моя пора.. Кінцева зупинка це-драма моя! Самотні галери, такі ж острова..
2023-06-19 18:03:26
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lexa T Kuro
Вибачаюсь, Т9 поплюжити мову(( Я писала "неможливо для всіх..."
Відповісти
2023-06-20 05:35:08
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro У вас завжди чудові коментарі, дякую вам за вашу оцінки моїй творчості👏❤️
Відповісти
2023-06-20 07:31:54
1
Lexa T Kuro
@Честер Фінч Завжди коментую так, як відчуваю. Бо якщо інакше, то навіщо?)
Відповісти
2023-06-20 10:24:56
1
Інші вірші поета
"В нас за вікном сніги не йдуть" "Темрява" "Я п'ю найдорожчі напої з текіли" "Бути"
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12783
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3862