"Джокер"

Честер Фінч

Був веселим я щодня. Посміхався кожного дня. Смуток та журбу,відкидав від себе. Та нажаль змінився я.. Втратив самого себе.. Я побачив у вікні,тих людей без душі. Вони мовили мені: -Божевільний ти чи ні? Хто сміється та радіє,у часи такі складні.. Вони праві як завжди.. Посміхатись не повинен,а радіти нема чому.. У країні цій,стає гірше.. Треба зберігати біль.. Скрізь жалітись,сумувати. Пам'ятати ворогів.. Я щасливим був раніше.. А тепер,живу як всі. Тут ображений на світ. А вже там,руйную свій.. (Автор арту:Glimpen)

2023-03-06 22:11:56

Інші вірші поета

"Для кохання в нас часу нема" "У вічному потоці мрій" "Погляну в очі я твої" "Орел"

Інші поети

غُفران.

@imblue

Sp Sp

@sp123

TEJA

@TEJA

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17271

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12534