"Джокер"
Був веселим я щодня. Посміхався кожного дня. Смуток та журбу,відкидав від себе. Та нажаль змінився я.. Втратив самого себе.. Я побачив у вікні,тих людей без душі. Вони мовили мені: -Божевільний ти чи ні? Хто сміється та радіє,у часи такі складні.. Вони праві як завжди.. Посміхатись не повинен,а радіти нема чому.. У країні цій,стає гірше.. Треба зберігати біль.. Скрізь жалітись,сумувати. Пам'ятати ворогів.. Я щасливим був раніше.. А тепер,живу як всі. Тут ображений на світ. А вже там,руйную свій.. (Автор арту:Glimpen)
2023-03-06 22:11:56
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2605
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1741