"Те що турбує"
Ходжу по розбитих дорогах. На тротуарі скрізь ями.. На вулиці проходять, сумні люди. Розносять сум свій, як вірус навкруги.. Діти сміються, плачуть та кричать. Емоції у них, вже через край. А ми як завжди, все в собі тримаємо. Та сподіваємось.. Все сподіваємось.. Що світ цей зміниться, а з ним і ми, Змінитися повинні! Та ставши старшими, лише закритими стаємо. Блокуємо емоції, у випивці та іншій маячні!
2023-06-05 21:27:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2653
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5693