"Те що турбує"
Ходжу по розбитих дорогах. На тротуарі скрізь ями.. На вулиці проходять, сумні люди. Розносять сум свій, як вірус навкруги.. Діти сміються, плачуть та кричать. Емоції у них, вже через край. А ми як завжди, все в собі тримаємо. Та сподіваємось.. Все сподіваємось.. Що світ цей зміниться, а з ним і ми, Змінитися повинні! Та ставши старшими, лише закритими стаємо. Блокуємо емоції, у випивці та іншій маячні!
2023-06-05 21:27:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13122
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2546