"Матір"

Честер Фінч

Любити можна-сніг та осінь. Любити можна-літні ночі. Але цінувати треба-тільки матір. Її одну,на цій землі. Від вітрів,штормів та бурь. Оберігати лиш її. Нам небом подаровані вони. Сильні матері-любі,дорогі. Найбільша цінність у людини. Це матір що-життя дарує. І вічності буде замало. Щоб дякувати їй. Пройдуть роки,ми станемо дорослі. А мати-все старішою стає.. Тому цінуйте кожну мить із нею. Ці миті-будуть золоті..

2023-05-01 18:28:00

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Nadine Tikhonovitch

Кохати - це після закоханості. Ти же не можеш закохатися у власну матір - це збочення чи психічний розлад... Хоча сенс у вірші глибокий, але з лексичної точки зору...

Відповісти

2023-05-01 18:41:10

Подобається

Честер Фінч

@Nadine Tikhonovitch Трохи інший сенс я закладав у вірші,але тут правий з вами,зараз виправлю..

Відповісти

2023-05-01 18:42:20

1

Nadine Tikhonovitch

@Честер Фінч Я зрозуміла, про що вірш) То просто відлуння мого філологічного минулого)

Відповісти

2023-05-02 00:08:07

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12652

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

3048