"Сповідь"
Мене згадавши, посміхнешся ти.. І ким я був, згадаєш ти напевно. Для кого я писав свої вірші? Для тебе тільки, тільки лиш для тебе.. Колись гадав, що буду завжди молодий.. Роки свої, я марнував даремно. І що сказати, мав би я тобі.. Пробач, що промовчав тоді. Я думав тільки лиш, про себе.. Пробач що квіти, не дарував частіше. Не у свята, а так у дні прості твої. І тільки вітер спогадів моїх. Розвіє смуток цей нестерпний.. Який сидів, залізно у мені..
2023-05-03 08:54:11
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Чарівно
Відповісти
2023-05-03 13:39:41
1
Честер Фінч
@Н Ф Дякую
Відповісти
2023-05-03 13:56:44
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5105
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17015