"Сповідь"
Мене згадавши, посміхнешся ти.. І ким я був, згадаєш ти напевно. Для кого я писав свої вірші? Для тебе тільки, тільки лиш для тебе.. Колись гадав, що буду завжди молодий.. Роки свої, я марнував даремно. І що сказати, мав би я тобі.. Пробач, що промовчав тоді. Я думав тільки лиш, про себе.. Пробач що квіти, не дарував частіше. Не у свята, а так у дні прості твої. І тільки вітер спогадів моїх. Розвіє смуток цей нестерпний.. Який сидів, залізно у мені..
2023-05-03 08:54:11
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Чарівно
Відповісти
2023-05-03 13:39:41
1
Честер Фінч
@Н Ф Дякую
Відповісти
2023-05-03 13:56:44
1
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8339
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10904