"В'язень себе самого"

Честер Фінч

Відпусти мене на волю. Я хочу бути вільним від кайданів! Кайданів дому та роботи.. З якими я, живу роками. Тепер я мрію про свободу. Все планувати наперед. Не жити як завжди для всіх. Пожити трохи і для себе.. Я розумію що не звик.. Не егоіст, і вже тим паче не альфонс. Я просто мрію бути, ким я давно уже хотів. Тим самим вірним та щасливим. Не бути завжди у журбі.. Це все наснилося мені.. Гадав я днями і ночами. Але нажаль, це все так є. Таке життя моє в стражданнях.. В стражданнях створених самим собою. Проблеми взяті з стелі мук. Коли з собою я здружусь? Напевно буду героєм.. Тоді з собою залишусь.

2023-02-02 23:24:35

Інші вірші поета

"Mea via" "Та все не те" Осінній дощ Знову літери сиплються зорями

Інші поети

Anna Gera

@my_own_story

Arris

@Hoda_mohamed

Йва Миролюб

@YvaMyrolyub

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3148

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1814