"Зілля душі"
Я тисячу разів, говорив із собою.. І кожен раз,йшов на себе війною.. Коріннє моє вже загнило.. Зруйновані стіни із болі. І день мій неначе, назавжди пропащий.. І зілля душі, все так гріє мене.. Я себе в цих місцях залишити не хочу.. Моє сердце-давно не моє.. Всі думки у журбі та у смутку панують.. Я підтримку в тобі, роками будую.. Та те зілля чарівне, все руйнує мене.
2023-01-15 13:50:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3494
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6488