"Зілля душі"
Я тисячу разів, говорив із собою.. І кожен раз,йшов на себе війною.. Коріннє моє вже загнило.. Зруйновані стіни із болі. І день мій неначе, назавжди пропащий.. І зілля душі, все так гріє мене.. Я себе в цих місцях залишити не хочу.. Моє сердце-давно не моє.. Всі думки у журбі та у смутку панують.. Я підтримку в тобі, роками будую.. Та те зілля чарівне, все руйнує мене.
2023-01-15 13:50:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4882
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2861