"Сам в кімнаті"
Там вітер,дах мій рвав. І дощ по вікнам друкував рядки. Я сам собі історії складав. Які вигадував роки.. І дні мої з часом сумніші стали. Я не згадаю радісні пісні.. Надворі смуток,та журба гуляє. Коли набридне їй, розгулювати скрізь.. Я вірив людям, довіряв найближчим. Але вже згодом зрозумів.. Все важче стало довіряти всім. Напевно черствішим став з роками. І посміхатись перестав.. Чому це сталось? Невже відкрилась рана.. Яку із часом я вже забував..
2023-03-04 23:04:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aolla_Wanderlitt
Атмосферно. Захотілось намалювати картину.
Відповісти
2023-03-31 08:06:32
1
Честер Фінч
@Aolla_Wanderlitt Дякую❤️
Відповісти
2023-03-31 08:10:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8234
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083