"Сам в кімнаті"
Там вітер,дах мій рвав. І дощ по вікнам друкував рядки. Я сам собі історії складав. Які вигадував роки.. І дні мої з часом сумніші стали. Я не згадаю радісні пісні.. Надворі смуток,та журба гуляє. Коли набридне їй, розгулювати скрізь.. Я вірив людям, довіряв найближчим. Але вже згодом зрозумів.. Все важче стало довіряти всім. Напевно черствішим став з роками. І посміхатись перестав.. Чому це сталось? Невже відкрилась рана.. Яку із часом я вже забував..
2023-03-04 23:04:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aolla_Wanderlitt
Атмосферно. Захотілось намалювати картину.
Відповісти
2023-03-31 08:06:32
1
Честер Фінч
@Aolla_Wanderlitt Дякую❤️
Відповісти
2023-03-31 08:10:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1716