"Знову"

Честер Фінч

Знову вітер над землею, знову. Знову грім, та сильні шторми.. Та цю землю, просто так не здолати. Холод цей, пробирає кістки. Ви вдихніть запах лютої злоби! Що панує тут навкруги! А без неї, не вийде нічого.. Вже на злобі стоїть весь цей світ! Панування, рабство та голод. Все це стало просто своїм! Для людей, що вищі за всіх! А споруди все вищі! Все бажають вони дістатись до хмар.. Та ніхто з них не спитав. Чи там зверху, хтось їх чекав? Знову дощ зі сліз материних. Все частіше, в цих краях лунає.. Я надіюсь почути сміх.. Його скрізь, не вистачає..

2023-05-28 22:22:07

Інші вірші поета

"Вітер змін, і досі суворий" "Дім" "Ні перед чим в житті не зупиняюсь" "Кохання-що це слово означає"

Інші поети

Софія Губермайстер

@sofiya_gubermayster

B I

@boredintrovert

Zeen

@Blue_Bliss

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2354

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1988