"Знову"
Знову вітер над землею, знову. Знову грім, та сильні шторми.. Та цю землю, просто так не здолати. Холод цей, пробирає кістки. Ви вдихніть запах лютої злоби! Що панує тут навкруги! А без неї, не вийде нічого.. Вже на злобі стоїть весь цей світ! Панування, рабство та голод. Все це стало просто своїм! Для людей, що вищі за всіх! А споруди все вищі! Все бажають вони дістатись до хмар.. Та ніхто з них не спитав. Чи там зверху, хтось їх чекав? Знову дощ зі сліз материних. Все частіше, в цих краях лунає.. Я надіюсь почути сміх.. Його скрізь, не вистачає..
2023-05-28 22:22:07
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2806
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2054