Листи
В ранкових сутінках пишу листи Собі, якою стану Розірвавши пусті сторінки Залишивши старі романи. Дозволивши бути різною І людей полишати сміливо Забувати дурні казки Не боятись ганебної зради. Тихий шепіт, бурчання під ніс Я складаю душевний пазл Із розбитих колись рядків Нагромаджених мною роками. Чую кроки, я не одна Ти поряд, а отже ми разом Стискаємо руки, ковтаєм думки Запиваючи їх терпким чаєм. Закриваємо штори, не бачимо світ По ту сторону наших ілюзій Він пустий, там панує життя А не купа шалених фантазій. І довірливо знову лягаю на бік Закрив очі стаю пітьмою Мої сни прочитайте мені листи Відправлені щойно мною.
2022-02-18 19:55:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Це МАКСИМАЛЬНО прекрасно ✨
Відповісти
2022-02-18 19:57:29
1
Дана Язовських
@просто веселка вааай, як приємно! ❤️💞
Відповісти
2022-02-18 19:58:16
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669