Листи
В ранкових сутінках пишу листи Собі, якою стану Розірвавши пусті сторінки Залишивши старі романи. Дозволивши бути різною І людей полишати сміливо Забувати дурні казки Не боятись ганебної зради. Тихий шепіт, бурчання під ніс Я складаю душевний пазл Із розбитих колись рядків Нагромаджених мною роками. Чую кроки, я не одна Ти поряд, а отже ми разом Стискаємо руки, ковтаєм думки Запиваючи їх терпким чаєм. Закриваємо штори, не бачимо світ По ту сторону наших ілюзій Він пустий, там панує життя А не купа шалених фантазій. І довірливо знову лягаю на бік Закрив очі стаю пітьмою Мої сни прочитайте мені листи Відправлені щойно мною.
2022-02-18 19:55:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Це МАКСИМАЛЬНО прекрасно ✨
Відповісти
2022-02-18 19:57:29
1
Дана Язовських
@просто веселка вааай, як приємно! ❤️💞
Відповісти
2022-02-18 19:58:16
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3857
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3991