Листи
В ранкових сутінках пишу листи Собі, якою стану Розірвавши пусті сторінки Залишивши старі романи. Дозволивши бути різною І людей полишати сміливо Забувати дурні казки Не боятись ганебної зради. Тихий шепіт, бурчання під ніс Я складаю душевний пазл Із розбитих колись рядків Нагромаджених мною роками. Чую кроки, я не одна Ти поряд, а отже ми разом Стискаємо руки, ковтаєм думки Запиваючи їх терпким чаєм. Закриваємо штори, не бачимо світ По ту сторону наших ілюзій Він пустий, там панує життя А не купа шалених фантазій. І довірливо знову лягаю на бік Закрив очі стаю пітьмою Мої сни прочитайте мені листи Відправлені щойно мною.
2022-02-18 19:55:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Це МАКСИМАЛЬНО прекрасно ✨
Відповісти
2022-02-18 19:57:29
1
Дана Язовських
@просто веселка вааай, як приємно! ❤️💞
Відповісти
2022-02-18 19:58:16
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3422
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2346