Я чекаю весну
Як так сталось, що море живе Солона вода не застигне Течія хвилині постійно несе І шторм не лишає хвилини. Хвилини на спокій чи може сон Такий необхідний сьогодні Заспівай мені пісню, якщо хочеш сумну Все одно я чекаю відлигу. Я чекаю весну І потоки струмків через гори Коли закінчиться війна і падуть вороги Тоді залишу у спадок надію На велике майбутнє своєї землі. Мені байдуже скільки мине років І як довго кричатимуть люди Поки світанок нарешті прийде І ніч нас назавжди покине. Коли м'ята застелить поля Аби всі ми стали спокійні Щоб нарешті скінчилась зима Прийшов час спуститись святині. І дати нам віру в любов Плодовиті і сильні ідеї Почати писати нові сторінки Наших історій стражденних. Обіцяю, що буде тепло Що світло живе у нас Ми святі і ми натхненні За нами правда, за нас буття.
2022-02-17 19:09:14
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дана Язовських
Ви зрозуміли його приголомшливо правильно! 😍
Відповісти
2022-02-17 20:15:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1586
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1295