Заклик
Під мирним небом, країни в вогні Мої слова кріпнуть серед руїн Тяжкий шлях свободи, без каяття Присвоїв нам волю на майбуття. Серед відвертих злочинів і брехунів Що тікають за межі, як таргани Зосталися, правді, вірні митці Хоробрі воїни та творці. Які зводять стіни фортець самобутніх Відтворюють силу від праотців Пишуть історію в кров стерши руки Кричать про єднання на рідній землі. Здіймають наш стяг, мирний як небо Як сонечко жовтий, як колоски І сльози в очах і відчай від болю Бо треба знову шаблі точить. Ставати на захист того, що любиш Коли всі навколо, як вороги Коли немає друзів хоробрих Лишилось самому піти у бій. Не ховаючи погляд, дивитись сильно Не тільки у завтра, а й в далечінь Де сходить зірка наших досягнень Де жевріє вогник, підлих країн. Чекати лишилось мало Час по хвилинам сплива Зберімось усі до купи Протримаймося до кінця.
2022-02-24 18:22:38
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дана Язовських
дякую 💔💔🇺🇦
Відповісти
2022-02-24 19:13:53
Подобається
просто веселка
Актуальний та прекрасний вірш ✨👏✨
Відповісти
2022-02-24 19:32:17
Подобається
Дана Язовських
@просто веселка нажаль актуальний😭💔
Відповісти
2022-02-24 19:33:05
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5333
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2856