Заклик

Дана Язовських

Під мирним небом, країни в вогні Мої слова кріпнуть серед руїн Тяжкий шлях свободи, без каяття Присвоїв нам волю на майбуття. Серед відвертих злочинів і брехунів Що тікають за межі, як таргани Зосталися, правді, вірні митці Хоробрі воїни та творці. Які зводять стіни фортець самобутніх Відтворюють силу від праотців Пишуть історію в кров стерши руки Кричать про єднання на рідній землі. Здіймають наш стяг, мирний як небо Як сонечко жовтий, як колоски І сльози в очах і відчай від болю Бо треба знову шаблі точить. Ставати на захист того, що любиш Коли всі навколо, як вороги Коли немає друзів хоробрих Лишилось самому піти у бій. Не ховаючи погляд, дивитись сильно Не тільки у завтра, а й в далечінь Де сходить зірка наших досягнень Де жевріє вогник, підлих країн. Чекати лишилось мало Час по хвилинам сплива Зберімось усі до купи Протримаймося до кінця.

2022-02-24 18:22:38

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Дана Язовських

дякую 💔💔🇺🇦

Відповісти

2022-02-24 19:13:53

Подобається

просто веселка

Актуальний та прекрасний вірш ✨👏✨

Відповісти

2022-02-24 19:32:17

Подобається

Дана Язовських

@просто веселка нажаль актуальний😭💔

Відповісти

2022-02-24 19:33:05

1

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4908

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2288