Прірва
В пустинній кімнаті я ходжу по колу, я ходжу по колу довкола розколу, моя особистість сидить в коридорі мене ігнорує, ковиряє підлогу. Я хочу вдихнути, та легені пусті, повітря в кімнаті не більше чим в банці. Тремтячими пальцями, замітая сліди, крокує в кутку темна пляма нещастя. Зазернеш мені в очі - не побачиш нічого, мій череп пустий, мозок захопила пітьма. В пустинній кімнаті я ходжу по колу, та намагаюсь згадати слова.
2023-04-28 23:00:41
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402